• Українська
  • Русский

Покращення ефективності роботи організації передбачає чітке розподілення ролей та відповідальності між виконавцями робочого процесу. При цьому, важливо враховувати раціональне навантаження, за якого весь колектив був би достатньо вмотивованим до успішного виконання наявних завдань.

Одним з положень системи менеджменту якості є дотримання процесного підходу до виконання завдань. Варто зауважити,що робочий процес має бути деталізований згідно з ним, та мати вигляд моделі , що складається з робочих процесів, руху ресурсів та  взаємодії між окремими ланками.

Документування ролей та відповідальності учасників робочого процесу здійснюється у вигляді матриці відповідальності, що складається з завдань, виконавців та їх ролей:

  • керівник – компетентний у головних питаннях розробки проекту, керує його роботою, а також розподіляє  засоби для досягнення мети;
  • відповідальний;
  • учасник;
  • розробник проекту;
  • аналітик;
  • менеджер.

Набір ролей учасників залежить безпосередньо від специфіки роботи організації та задач, що вона виконує. Кожна роль повинна бути детально описана та повністю відповідати посадовій інструкції виконавця.

Правильно розроблена матриця відповідальності дозволяє:

  • раціонально розподілити задачі та робоче навантаження між учасниками, задля уникнення напружених стосунків у колективі;
  • виявити можливі резерви та передбачити ризики виникнення збоїв у робочому процесі;
  • оцінити вклад учасників процесу у кінцевий результат, задля ухвалення рішення щодо їх мотивації та винагороди за роботу.

Існують негативні приклади, де матриця відповідальності використовується неправильно або ж повністю відсутня.

Наведемо приклад: завдання розглядають, але немає чітко розподілених ролей виконавців та не визначено необхідний для виконання час. Також не враховано можливості та наявні ресурси, ще й «до купи» –  немає чіткої структурної моделі взаємодії. Результат — зростання напруги у стосунках в середині колективу.

Такий підхід не дає організації перспектив на майбутнє –  організація приречена, бо учасники робочого процесу належно не замотивовані виконувати свої завдання задля досягнення поставлених цілей. Тобто завдання виконуються неефективно, а у деяких випадках –  просто формально.

Висновок – застосування матриці відповідальності у організації робочого процесу є невід’ємною  частиною СМЯ будь-якої організації. Її безпосереднє завдання мотивувати виконавців стати запорукою успіху у досягненні поставлених цілей.