• Українська
  • Русский

Курс на гармонізацію українського законодавства з нормативно-правовою базою Європейського Союзу поставив учасників ринку харчової промисловості перед необхідністю постійно застосовувати аналітичні процедури щодо небезпечних факторів і контролювати їх в критичних точках – норма, закріплена в ст.21 Закону України “Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів” від 23 грудня 1997 року (Закон N 771).

Ст. 21 дає нам розуміння поняття “аналізу небезпечних факторів і контролю в критичних точках”, яке включає в себе:

  • їх ідентифікацію та визначення на ранніх етапах контролю, коли можна запобігти виникненню негативних факторів або зменшити їх;
  • розмежування прийнятної та неприйнятної якості товару, з урахуванням його безпечності;
  • моніторингові процедури, покликані управляти небезпечними факторами в оперативному режимі і коригувати діяльність у випадках втрати контролю на критичними точками;
  • створення документів з метою здійснення перманентної перевірки результативності заходів, що здійснюються.

 

Вимоги норми ст. 21 Закону №771 деталізовані в Наказі Міністерства аграрної політики України, виданому 1 жовтня 2012 року (Наказ № 590) “Про затвердження Вимог щодо розробки, впровадження та застосування постійно діючих процедур, заснованих на принципах Системи управління безпечністю харчових продуктів”.

Саме тут можна знайти конкретні кроки, як втілити на практиці процедури системи, відомої під абревіатурою НАССР – Hazard Analysіsand Crіtіcal Control Poіnts. Потрібно відмітити, що законодавство дає деяким харчовим підприємствам можливість застосовувати спрощений підхід, якщо він гарантує рівнозначний рівень захисту здоров’я споживачів. Системний аналіз цих двох взаємодоповнюючих норм – ст.21 Закону №771 і Наказу №590 дозволяє обрати правильну стратегію впровадження аналізу небезпечних факторів на виробництві.

З вересня 2018 року аналіз небезпечних факторів і контролю в критичних точках став обов’язковим для операторів ринку харчових продуктів. Ст. 21 Закону №771 визначає перелік документів і доказів, які оператори ринку повинні надати у випадку проведення державного аудиту дотримання законодавства в сфері безпеки продуктів харчування.

Але більш надійним способом убезпечити себе на випадок перевірки є орієнтування на підзаконний нормативний акт – Наказ Міністерства аграрної політики і продовольства України від 6 лютого 2017 року “Про затвердження форми акта, складеного за результатами державного аудиту щодо додержання операторами ринку вимог законодавства стосовно постійно діючих процедур, що засновані на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках” (Наказ №41). В ньому можна знайти своєрідний чек-лист стандартних питань, які неминуче виникають в ході перевірки, і завчасно потурбуватися про наявність всіх обов’язкових процедур і документів.

Наостанок, хочемо відмітити, що Закон №771 не вимагає обов’язкової сертифікації постійно діючих процедур, що засновані на принципах системи аналізу небезпечних факторів і контролю в критичних точках, але їх запровадження і документальне оформлення є  обов’язковим.

Тим не менш, запровадження сертифікованих систем управління якістю у відповідності до стандарту ДСТУ ISO 9001, міжнародної системи ISO 22000, стандарту серії ISO 1400, системи НАССР, в комплексі дає можливість випускати якісну та конкурентну продукцію.

ТОВ "СЕРТИФІКАНТ" ЄДРПОУ 40777155 © 2015-2020 CERTIFICANT.org
https://web-art.club/