• Українська
  • Русский

Державному регулюванню підлягає будь-яка діяльність, пов’язана з виробництвом та обігом харчових продуктів.  Якщо ви не відноситесь до операторів ринку, яким потрібно отримати експлуатаційний дозвіл у відповідності до ст.21 Закону України “Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів” від 23 грудня 1997 года (Закон N 771), на вас поширюється вимога ст.25 цього закону провести державну реєстрацію потужностей.

На виконання цієї норми закону було видано Наказ Мінагрополітики України від 10 лютого 2016 року №39, яким деталізовані та покроково розписані процедури реєстрації потужностей від подання заяви до внесення даних в публічний Реєстр.

Державній реєстрації підлягають наступні потужності:

  • на яких виробляють, реалізують, транспортують, зберігають харчові продукти, що не потребують дотримання спеціального температурного режиму – ті, які не втрачають своїх якостей при температурі вище 10 °C;
  • стаціонарні (кафе, ресторани, піцерії и т.д), рухомі та тимчасові потужності підприємств громадського харчування;
  • об’єкти роздрібної торгівлі харчовими продуктами;
  • виробництво продуктів, які складаються виключно з рослинних компонентів чи перероблених інгредієнтів тваринного походження;
  • на яких здійснюються деякі інші види діяльності, наприклад, пакування, змішування, переробка.

Для точного визначення, чи підлягають потужності державній реєстрації варто відразу орієнтуватися на перелік, що міститься в заяві, форма якої затверджена наказом №39.

На відміну від процедури отримання експлуатаційного дозволу, державна реєстрація потужностей є безкоштовною і відбувається в більш стислі строки – 10 днів з моменту отримання заяви. Тут варто звернути увагу на те, що строки реєстрації в законі и наказі відрізняються: закон визначає, що реєстрація має відбутися в десятиденний строк, наказ – в п’ятнадцятиденний. В той же час, закон встановлює принцип “мовчазної згоди”, згідно з якою оператор ринку може почати експлуатацію потужностей, якщо протягом 15 днів з моменту подання заяви територіальне відділення Держпродспоживслужби не відмовило в державній реєстрації. Таким чином, невідповідність двох норм суміжних нормативних актів, що існує, потрібно тлумачити на користь більшого строку.

Під час реєстрації потужностям надається порядковий реєстраційний номер. Інформація про всі зареєстровані потужності є публічною та вноситься у відкритий Реєстр – дозвіл на цю дію оператор дає одночасно з поданням заяви про реєстрацію.

Відмовити в проведенні реєстрації можуть лише на підставі невідповідності заяви вимогам законодавства до форми і змісту, а також, якщо потужності вже були зареєстровані раніше.

В процесі експлуатації зареєстрованих потужностей оператор не повинен звертатися за перереєстрацією у випадку зміни свого найменування чи організаційно-правової форми. Не припиняють також реєстрацію і зміни в діяльності чи зупинка потужностей – в дані вносяться корективи за заявою учасника ринку або за ініціативою державного інспектора, який здійснює аудит підприємства.

Таким чином, процедура державної реєстрації потужностей є більш простою, якщо порівнювати її з порядком отримання експлуатаційного дозволу. Разом з тим норма ст.25 Закону №771 та пов’язаного з нею Наказу №39 є доволі обширною та містить ряд нюансів, розбиратися в яких краще за допомогою професіоналів в галузі юридичного регулювання ринку харчових продуктів.

 

ТОВ "СЕРТИФІКАНТ" ЄДРПОУ 40777155 © 2015-2020 CERTIFICANT.org
https://web-art.club/