• Українська
  • Русский

Жорсткість вимог з боку контролюючих органів і споживачів до якості продуктів веде до зростання вимог харчової безпеки.

Наявність єдиного стандарту та єдиного способу оцінити рівень якості постачальників значно зменшує потребу в аудитах другої сторони. Більш того, для самих роздрібних мереж управління поставками стає на порядок ефективнішим. Відповідно, це зменшує загальну вартість процесу і забезпечує належний рівень безпеки.

Стандарти IFS і BRC – стандарти якості та безпеки харчової продукції, що публікуються групами підприємств роздрібної торгівлі. Компанія, яка планує поставляти харчові продукти таким підприємствам, повинна їм відповідати. Якщо говорити конкретніше, їх вимога полягає у проведенні незалежної сертифікації третьої сторони з метою схвалення системи харчової безпеки постачальника.

3 факти про стандарти BRC та IFS:

  • близько 50% вимог збігаються;
  • приблизно 30% критеріїв IFS мають часткові відмінності від BRC;
  • 20% критеріїв IFS відсутні у стандарті BRC;

IFS (International Food Standard) – міжнародний харчовий стандарт з системою оцінки для кваліфікації і вибору постачальників. Його безпосереднє завдання – допомогти роздрібним продавцям гарантувати харчову безпеку продуктів, а також, відстежувати рівень якості постачальників.

Стандарти IFS поділяють на:

  • IFS Food – стосується підприємств, які випускають харчові продукти;
  • IFS Cash Carry – стосується торгових компаній, що мають власні торгові марки;
  • IFS HPC – застосовується до компаній, які випускають непродовольчі товари, такі як косметика, товари для будинку або товари домашнього вжитку;
  • IFS Logistics – стосується сервісних компаній, що обробляє упаковані товари від імені третьої особи;
  • IFS Brokers – застосовують до компаній, які купують товари самі, але самі по собі не контактують з товарами;

Стандарт BRC (British Retail Consortium) також допомагає компаніям обирати і кваліфікувати своїх постачальників. Таким чином, система зменшує загальну вартість управління ланцюжком поставок й збільшує рівень безпеки для клієнтів, постачальників і споживачів.

Стандарти BRC поділяють на:

  • BRC Food – стандарт пред’являє вимоги до переробки харчових продуктів та виготовлення первинних продуктів, що поставляються як фірмові продукти роздрібних торговців, або як інгредієнти для використання підприємствами ресторанного господарства;
  • BRC Consumer Products-забезпечує кращу практику для виробників і пакувальників споживчих товарів;
  • BRC Packaging and Packaging Materials – стандарт призначений для виробників упаковки і пакувального матеріалу для харчових і нехарчових продуктів;
  • BRC Global Standard for Storage and Distribution – стандарт призначений для забезпечення найкращої практики в області обробки зберігання та розподілу продуктів

У чому ж основні відмінності BRC і IFS?

Стандарти IFS і BRC схожі, але не ідентичні. Обидва стандарти адресовані постачальникам підприємств роздрібної торгівлі. Вони мають однакові цілі, але способи і шляхи досягнення у них різні.

Основи аудиту по кожному з цих стандартів досить схожі, однак існують відмінності в умовах і їх рівнях, наприклад:

  • при оцінці за стандартом IFS використовується система балів і категорій, чого немає у BRC.
  • відмінності у звітності;
  • різниця приблизно в 20%, обумовлена ​​культурними відмінностями між країнами, звідки є родом стандарт. BRC допускає сертифікацію постачальника при виявленні істотної невідповідності, якщо той протягом 28 днів цей надасть свідчення про усунення проблеми. IFS ж менш лояльний до «порушників» і не видає сертифікат, якщо було виявлено хоча б одну істотну невідповідність.

Ці стандарти не просто надають можливість постачати продукцію провідним роздрібним мережам, але і дають шанс продемонструвати споживачам бажання вашої компанії забезпечити якість і безпеку відповідно до міжнародних стандартів, дотримати законодавчі вимоги, а також прагнення працювати над безперервним поліпшенням.

ТОВ "СЕРТИФІКАНТ" ЄДРПОУ 40777155 © 2015-2020 CERTIFICANT.org
https://web-art.club/