Жорсткість вимог з боку контролюючих органів і споживачів до якості продуктів веде до зростання вимог харчової безпеки.
Наявність єдиного стандарту та єдиного способу оцінити рівень якості постачальників значно зменшує потребу в аудитах другої сторони. Більш того, для самих роздрібних мереж управління поставками стає на порядок ефективнішим. Відповідно, це зменшує загальну вартість процесу і забезпечує належний рівень безпеки.
Стандарти IFS і BRC – стандарти якості та безпеки харчової продукції, що публікуються групами підприємств роздрібної торгівлі. Компанія, яка планує поставляти харчові продукти таким підприємствам, повинна їм відповідати. Якщо говорити конкретніше, їх вимога полягає у проведенні незалежної сертифікації третьої сторони з метою схвалення системи харчової безпеки постачальника.
3 факти про стандарти BRC та IFS:
- близько 50% вимог збігаються;
- приблизно 30% критеріїв IFS мають часткові відмінності від BRC;
- 20% критеріїв IFS відсутні у стандарті BRC;
IFS (International Food Standard) – міжнародний харчовий стандарт з системою оцінки для кваліфікації і вибору постачальників. Його безпосереднє завдання – допомогти роздрібним продавцям гарантувати харчову безпеку продуктів, а також, відстежувати рівень якості постачальників.
Стандарти IFS поділяють на:
- IFS Food – стосується підприємств, які випускають харчові продукти;
- IFS Cash Carry – стосується торгових компаній, що мають власні торгові марки;
- IFS HPC – застосовується до компаній, які випускають непродовольчі товари, такі як косметика, товари для будинку або товари домашнього вжитку;
- IFS Logistics – стосується сервісних компаній, що обробляє упаковані товари від імені третьої особи;
- IFS Brokers – застосовують до компаній, які купують товари самі, але самі по собі не контактують з товарами;
Стандарт BRC (British Retail Consortium) також допомагає компаніям обирати і кваліфікувати своїх постачальників. Таким чином, система зменшує загальну вартість управління ланцюжком поставок й збільшує рівень безпеки для клієнтів, постачальників і споживачів.
Стандарти BRC поділяють на:
- BRC Food – стандарт пред’являє вимоги до переробки харчових продуктів та виготовлення первинних продуктів, що поставляються як фірмові продукти роздрібних торговців, або як інгредієнти для використання підприємствами ресторанного господарства;
- BRC Consumer Products-забезпечує кращу практику для виробників і пакувальників споживчих товарів;
- BRC Packaging and Packaging Materials – стандарт призначений для виробників упаковки і пакувального матеріалу для харчових і нехарчових продуктів;
- BRC Global Standard for Storage and Distribution – стандарт призначений для забезпечення найкращої практики в області обробки зберігання та розподілу продуктів
У чому ж основні відмінності BRC і IFS?
Стандарти IFS і BRC схожі, але не ідентичні. Обидва стандарти адресовані постачальникам підприємств роздрібної торгівлі. Вони мають однакові цілі, але способи і шляхи досягнення у них різні.
Основи аудиту по кожному з цих стандартів досить схожі, однак існують відмінності в умовах і їх рівнях, наприклад:
- при оцінці за стандартом IFS використовується система балів і категорій, чого немає у BRC.
- відмінності у звітності;
- різниця приблизно в 20%, обумовлена культурними відмінностями між країнами, звідки є родом стандарт. BRC допускає сертифікацію постачальника при виявленні істотної невідповідності, якщо той протягом 28 днів цей надасть свідчення про усунення проблеми. IFS ж менш лояльний до «порушників» і не видає сертифікат, якщо було виявлено хоча б одну істотну невідповідність.
Ці стандарти не просто надають можливість постачати продукцію провідним роздрібним мережам, але і дають шанс продемонструвати споживачам бажання вашої компанії забезпечити якість і безпеку відповідно до міжнародних стандартів, дотримати законодавчі вимоги, а також прагнення працювати над безперервним поліпшенням.